Новини

День вишиванки відзначається у третій четвер травня. Тобто цього року День вишиванки припало на 19 травня.
Це свято не прив’язане до державного чи релігійно свята, воно є швидше символічним. В умовах війни з росією цей день стає ще важливішим. Адже ми ще раз можемо нагадати про самостійну культуру та відмінність від ворога. Під час війни ніяких масових заходів на 19 травня робити не планують. Проте кожен українець, чи то в Україні, чи то за кордоном, може одягнути вишиванку і показати єдність, незламність і красу українського народу....
Вишиванка – душа України, яка підтримує зв’язок поколінь. У нашій боротьбі за свободу та незалежність вона оберігає нас своєю силою. Ми у вишиванці! Ми незборимі!

День Європи — це свято Європейського Союзу, що відзначається як День Шумана, на ім’я міністра закордонних справ Франції Робера Шумана який 9 травня 1950 року звернувся до лідерів європейських країн із пропозицією почати процес об’єднання Європи.
Це день, коли всі європейці вшановують загальні цінності: волю слова, демократію, незалежність, рівність. У День Європи Європейський Союз виходить на вулиці України, щоб разом з українцями показати, що Україна — частина Європи. Напередодні Дня Європи у нашій школі відбулися цікаві заходи.
Це, насамперед, можливість долучитися до європейських цінностей. З цією метою в Опришенській ЗОШ І-ІІІ ст. з 9.05 по 15.05 - були проведені заходи, присвячені святкуванню Дня Європи в Україні.
Для учнів молодшої школи пройшов конкурс малюнків на асфальті на тему: «Нехай панує мир в Європі».

Серед учнів 7-их класів відбулася презентації учнівських проектів «Віртуальні подорожі до країн Європи» , під час якої школярі дізналися про географічне положення країн, історію, національні та культурні традиції деяких країн.

Для молодших школярів організовано віртуальні екскурсії «Подорожуємо Європою» для учнів 1-4 класів.
Класні керівники в 7-х класах провели онлайн урок –подорож «Країнами Європи». Учні набули знань про історію створення Євросоюзу, прослухали гімн Європейського союзу. На уроці діти ознайомились з культурою, цікавими фактами, особливостями національної кухні, виготовили державні прапори країн Євросоюзу та презентували їх.
Учні 6-х класів разом з класними керівниками створили колаж «Чудеса світу».
Серед учнів 10-11 класів проведено дискусійний конкурс «Інтеграція в європейський освітній простір» .
Бібліотекар школи оформила книжкову виставку «Євроінтеграція України – шлях у майбутнє».
Відзначення Дня Європи в Україні – це важливий крок у становленні нашої країни , як європейської держави, причетної до традицій і цінностей Європи.

День матері - міжнародне свято, яке покликане шанувати материнство, зв'язки матері та її дітей, а також показує особливий вплив матерів у суспільстві. В Україні до кожної жінки споконвіку відносилися як до берегині родинного вогнища, яка дарує тепло всій сім'ї, народжує та виховує майбутнє покоління нації. Тож День матері - чудова можливість привітати рідненьку, побажати їй усього найкращого та подарувати гарний подарунок. В різних країнах День матері святкують в різні дні, хоча найчастіше ця подія припадає саме на квітень-травень. В Україні святкування цієї особливої події припадає на другу неділю травня, а тому кожного року це різна дата. День матері 2022 року - 8 травня. Саме тоді День матері святкують в більшості країн світу. Травень вибрали не випадково - адже саме цього місяця шанують Пречисту Діву Марію, матір Ісуса Христа. До неї жінки споконвіку звертаються в тяжкі хвилини життя, коли потрібна допомога та заступництво. Крім цього в останній місяць весни природа оживає, навколо квітнуть запашні квіти, а тому це - найкращий час, щоб привітати найдорожчу людину на Землі.
Сьогодні ми мали гарну нагоду привітати зі святом нашу чудову колегу заст. директора з виховної роботи, вчительку румунської мови та літератури - Плантус Валентину Георгіївну - мати семи дітей. Яка є прикладом для наслідування. Це велике мистецтво - бути берегинею такої гарної родини. Нехай Вам Бог допомагає, Валентино Георгіївно!
Мама... Все найрідніше, найдорожче ,наймиліше увібрало в себе це дивовижне слово. Матінка ... Вся гордість світу - від неї .
Мама... Це перше слово, яке з радістю, з усмішкою вимовляє дитина. Мама-це те слово, яке найчастіше повторює людина у хвилини радості, страждання і горя.
Зі Святом наші Найдорожчі в світі Матусі!

У цей складний час кожному з нас не легко. Постійні хвилювання, турбота, стрес. Але творчість завжди допомагає відволіктись. Так, учениця 5-го класу Опришенської ЗОШ І-ІІІ ст. вихованка гуртка "Бісероплетіння" Піцул Деніса, прийняла участь в обласній виставці-конкурсу "Галерея мистецтв". Створивши двох чудових патріотичних гномів. Щиро сподіваємось, що таким чином ми виражаємо підтримку нашим українським воїнам, та всім тим, хто бореться за нашу неньку Україну.

26 КВІТНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ПРО ЧОРНОБИЛЬСЬКУ КАТАСТРОФУ

У грудні 2016 року Генеральна асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф.
Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до непоправних медичних, економічних і соціальних та гуманітарних наслідків.
Ось вже 36 років біль і тривога Чорнобиля залишається в наших серцях. Ці відчуття змушують кожного зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й…
Хоча стільки років минуло відтоді, а пам’ять наша зберігає все до найменших подробиць, бо надто вражаючими і болючими були ці події.
Але Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя нашої країни, назавжди залишаючи у пам’яті народний подвиг ліквідаторів.
Сьогодні учні знову згадали Чорнобильську трагедію, підкреслили факт потенційної небезпеки радіації для усього живого.
Учні розповіли про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, щоб показати, що чужої біди немає.
Діти розглянули випадки радіаційних аварій у світі, порівняли їх із наймасштабнішою – Чорнобильською катастрофою, – та обговорили її наслідки.
Дії ворожої російської армії, вчинені бездумно, безвідповідально, можуть спричинити нову катастрофу.
Учні висловили сподівання, що такого лиха більше не зазнає ні наша країна, ні будь-яка інше

Рекомендації щодо правил поводження з вибухонебезпечними
предметами, а також правил безпечної поведінки у надзвичайних
ситуаціях та в умовах воєнного стану
Шановні освітяни та батьківська громада!
Просимо ще раз звернути увагу всіх учасників освітнього процесу
області на необхідність дотримання правил поводження з
вибухонебезпечними предметами, а також правил безпечної поведінки у
надзвичайних ситуаціях та в умовах воєнного стану.
Бережіть своє життя! Бережіть життя своїх близьких! Бережіть життя
своїх дітей!
Правила поводження з вибухонебезпечними предметами
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби,
підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.
До вибухонебезпечних предметів належать:
Вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом
певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового
пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з
виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
Боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені
для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать: бойові
частки ракет; авіаційні бомби; артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни); ручні гранати;
стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
Піротехнічні засоби: патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні,
спеціальні); вибухові пакети; петарди; ракети (освітлювальні, сигнальні);
гранати; димові шашки.
Саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один
елемент конструкції саморобного виготовлення: саморобні міни-пастки;
міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або
речі, що привертають увагу.
Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі
негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують
небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до
небезпечних експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття,
випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять
додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити наслідки подібних дій,
навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
-наближатися до предмета;
-пересувати його або брати до рук;
-розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
-розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
-приносити предмет додому, у двір, до закладу освіти.
Необхідно негайно повідомити поліцію, службу з надзвичайних
ситуацій або дорослих про знахідку!
Поради керівнику закладу освіти:
На випадок виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися
вибуховими пристроями, пропонуються заходи попереджувального
характеру:
-посилення пропускного режиму при вході і в'їзді на територію закладу,
пильнування системи сигналізації і відеоспостереження;
-проведення обходів території закладу і періодичної перевірки
складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових
пристроїв або підозрілих предметів;
-організація проведення спільних із працівниками цивільного захисту,
правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі
загрози або виникнення надзвичайних подій.
У разі виявлення підозрілого предмета працівниками закладу освіти чи
здобувачами освіти потрібно негайно повідомити правоохоронні органи,
територіальні органи управління з питань цивільного захисту.
До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати
вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого
предмета. У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявного плану
евакуації.
Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до місця
виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів,
співробітників територіальних органів управління з питань цивільного
захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб
експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття
оперативно-слідчої групи.
У всіх випадках керівник закладу освіти дає вказівку не наближатися,
не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її
виявлення.
Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Більшість
цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це
саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або
ліквідувати. Зазвичай вони поміщаються в звичайні портфелі, сумки, банки,
пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко
відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим
громадянином. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд.
Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях,
дитячих іграшках.
Тому бездоглядні предмети вимагають особливої уваги.
Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з
вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:
-припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або
державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно
непорушно припаркований;
-наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього
дротів;
-звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через
певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
-наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки,
акумулятори тощо);
-наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на
велику відстань.
Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно
повідомити про знахідку адміністрацію.
У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
1.Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного
захисту;
2.Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати
до знахідки інших людей;
3.Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
4.Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони
можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її
виявлення.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням
вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери,
допущені до цього виду робіт.
Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся
наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам.
Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто
знати, якщо вибуховий пристрій встановлено зловмисно, то вони часто
встановлюються парами, щоб, через деякий час після вибуху першого з них,
пролунав другий вибух. Це розраховане на те, що після першого вибуху на
його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і
при повторному вибуху жертв буде набагато більше.
ОТЖЕ:
-не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими
предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
-виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції або
іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
-не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

Матінка-Земля. Цей вислів ми часто чуємо в нашому повсякденному житті. Що він означає і що ми в нього вкладаємо? Земля – наша годувальниця, наш спільний дім . Вона, як любляча мати живить, одягає і виховує своїх дітей. Чим ми їй віддячуємо?
Вже здавна в різних країнах світу це питання є актуальним. Людство нарешті, замислилося про свою позицію і роль в екосистемах нашої планети.
Так, офіційно, починаючи з 2010 року в наших календарях на міжнародному рівні з’явився визначальний день – Всесвітній день Матері-Землі, який відзначається 22-го квітня.
У День Матері-Землі важливо підтримати загальнолюдські позитивні зусилля, які спрямовані на вирішення існуючих екологічних проблем.
Учні школи розповідають про День Землі: про історію виникнення і про символи цього свята, а також про те, що може зробити для планети кожен із нас!
Що людина посіє – те й пожне. Не будемо про це забувати!

12 квітня – день початку епохи пілотованих космічних польотів – спільне свято, що з’єднує минуле, сьогодення і майбутнє людей Землі.
У цей день, 60 років тому, Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Схід» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.

За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».
В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня.
Пізніше, 7-го квітня 2011-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.
Яскраві успіхи космонавтики – закономірний результат самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім’я прогресу космічної галузі.
Вітаємо всіх ветеранів, фахівців галузі, конструкторів та інженерно-технічних працівників, вчених та верстатників, усіх, хто примножує славу України своєю наполегливою працею у сфері виробництва ракетно-космічної продукції і дослідження мирного космосу з професійним святом.
Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України

Щоб вступити до льотного училища, приписав собі ще один рік. Туди приймали з 17 років, а хлопцеві після закінчення школи було 16. Під час проходження комісії у районному центрі зізнався комісару, що для вступу не вистачає одного року. Після хлопчачих вмовлянь той подзвонив у РАГС і попросив виписати нову метрику. “Може коли-небудь ми будемо зустрічати його на космодромі з квітами. Давайте допоможемо цьому юнаку”, – сказав комісар у телефон.
1995-го Леоніда Каденюка відібрали в групу космонавтів Національного космічного агентства України. У цьому ж році він прийняв українське громадянство.
Полетів у космос 1997 році на кораблі “Колумбія”. В польоті брав участь міжнародний екіпаж. Для цього українець пройшов підготовку до космічного польоту в NASA. На кораблі Каденюк виконував біологічні експерименти та вивчав вплив невагомості на рослини. Під час польоту Леоніда Каденюка у космосі побували тризуб, жовто-блакитний прапор та пролунав гімн Незалежної України.
2006 року Каденюк став членом комісії з питань космічної діяльності. Був радником прем’єр-міністра України з питань авіації і космонавтики. Каденюк – генерал-майор Збройних сил України.
Перший український космонавт має чимало нагород. Серед таких – ордени “Золота зірка”, “За заслуги” ІІІ ст., “За мужність”. Має звання почесного громадянина міста Чернівці.
Леонід Каденюк – автор п’яти наукових праць і художньо-публіцистичної книги “Місія – Космос

Здоров’я – це дар. Його треба шанувати, не витрачати, а примножувати. Людина, яка не хворіє почувається впевнено, бо вона усвідомлює, що керує своїм здоровям, є його господарем. Саме тому з раннього дитинства треба формувати навички щодо ведення здорового способу життя. З цією метою 7квітня у школі пройшов День Здоров’я.

День здоров`я в школі – це завжди веселий активний захід, який подобається всім школярам. Вони можуть не тільки брати участь в різних активних заходах, а й подихати свіжим повітрям, побігати і добре провести свій час.
Щорічно 7 квітня світ відзначає World Health Day (Всесвітній день здоров’я).
Одне з головних завдань нашого закладу освіти – це виховання здорової дитини та охорона її здоров’я.
Мета цього дня – привернути увагу громадськості до питань охорони здоров’я, залучення підростаючого покоління до здорового способу життя.
В цей день наші учні та їхній класні керівники, вчителі фізкультури долучилися до Всесвітнього Дня здоров’я.
Упродовж дня проходили цікаві та змістовні заходи, а наші здобувачі освіти стали активними їх учасниками.
Були проведені такі заходи: ранкова гімнастика «Зростаємо здоровими», зарядки-руханки «Весела зарядка», заняття з фізичної культури «Фізкультура – запорука здоров’я», бесіди «Здоровий спосіб життя: знаємо та обираємо», виховні години «Дізнайся про ВІЛ/СНІД – збережи життя!», «Продукти харчування – наші друзі і вороги», години спілкування «Здорова сім’я- майбутнє держави» з переглядом відеоматеріалів тощо.
В процесі роботи всі учасники активно обмінювались думками, кожен мав змогу висловити своє бачення по темі, почути думки інших, переглянути інформаційні відеоролики та зробити для себе певні висновки.
Учні та вчителі нашого закладу освіти бажають усім міцного здоров’я і радять дотримуватись основних порад, щоб бути здоровими.

Тарас Шевченко є символом чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини та України. Вся творчість Великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята ненавистю до ворогів і гнобителів українського народу. І саме тому його слова є особливо актуальними в наш час.

Поезія Тараса Шевченка була могутньою і грізною зброєю для наших дідів та прадідів, вона кликала до боротьби, вселяла смертельний страх у ворогів…:
«…вставайте
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте».

Ці рядки знаменитого Шевченкового «Заповіту» повинні запалити, загартувати й нашу волю до боротьби, зміцнити віру в краще майбутнє України, адже майбутнє її – в наших руках.

21 лютого ми разом з усім світом відзначаєм День рідної мови.
Зі святом вас, зі святом, шанувальники рідного слова. Мова – то цілюще джерело і хто не припаде до нього вустами, то сам всихає від спраги.
Рідна мова! Запашна, співуча, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів.
Мово! Пресвятая Богородиця мого народу!
Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу!
Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси ти Бог Любов, Бог Віра і Бог Надія!
Наша Мова!
Наша мова – одна з найкращих, наймилозвучніших мов світу.
Нам, учнями слід пам’ятати й ніколи не забувати: відступ від рідної мови робить нас бездуховними, спустошується душа та леденіє серце, втрачається людська гідність.
Для того, щоб наша мова буяла пишним квітом, присягаємо любити і шанувати материнську мову. Берегти і збагачувати цей найдорожчий скарб. Очищувати нашу мову від словесного сміття. Шліфувати кожне слівце і передати нащадкам наше пісенне диво.
Метою наших заходів було ознайомлення учнів зі скарбами рідної мови, виховувати патріотичні почуття, інтерес до історичного минулого, звичаїв, обрядів нашого народу, прищеплювати любов і повагу до румунської мови, а також толерантне ставлення до інших мов.

Як закласти в душу дитини ту зернину любові до своєї Батьківщини,які правильні слова підібрати,щоб виховати почуття патріотизму, гордості за свою країну, мову, за свій народ?
На даному етапі, коли Україна знаходиться в надзвичайно складний ситуації, патріотичне виховання підростаючого покоління є одним з найбільш важливих та пріоритетних напрямків роботи.
Герої живуть доти,поки ми про них пам'ятаємо!
Учні нашої школи долучилися до тихої акції "Ангели пам'яті", виготовивши ангеликів,як символ розстріляних мирних людей і нашої пам'яті про їх подвиг.
Білий паперовий Янгол-то наша пам'ять і шана,наша вдячність Героям Небесной Сотни за Гідність і нашу з вами Свободу.
Було проведено: годину скорботи "Небесна сотня", конкурси-виставки малюнків,патріотичні читання "Гідність відвага,сила духу".У бібліотеці діє книжково-інформаційна виставка "Герої не вмирають",на якій представлена література про події на Майдані у 2013-2014 роках.
На уроці скорботи "Небесна сотня"діти читали вірші,присвячені героям.
Всі долучились до загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими героями Небесної Сотні.
Кожен із цієї Небесної сотні, як і всі ми,мали свою сім'ю, батьків, друзів,захоплення.Але поклик їхньої души саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну,демократичну, чесну Україну.
Ми маємо постійно про це пам'ятати та з покоління в покоління передавати своїм дітям спогади про тих, хто загинув за свою рідну землю.
Пам'ятаємо за що Вони боролись.Вдячні за свободу. Низький уклін Героям України!
Герої не вмирають!!!

Український тризуб уособлює для нас зв’язок поколінь, прагнення народу до власної державності. Обравши знак Володимира Великого за національний символ, українці чітко означили власне коріння та історичне правонаступництво наших державних утворень. Тризуб – це символ нашої незалежності, гордості та жаги до волі. Тож шануймо його!
Сьогодні вчителі разом з учнями провели цікаві Інформаційні хвилинки в рамках інтегрованого курсу ” Я досліджую світ”. Згадали про інші державні та народні символи України. Організували виставку малюнків ” Герб моєї держави “. А свято розпочалося дуже урочисто: звучання Державного Гімну України . Тож вітаємо Вас із цим визначним днем! Будьмо гідними нашої історії і тих завдань, які стоять перед Українською Державою сьогодні!

В Опришенській ЗОШ І-ІІІ ст. відбулися урочистості до Дня Єднання в якому взяли активну участь учні та вчителі школи. Також, в школі піднято державний прапор, учням підкріпили синьо-жовті стрічки, о 10:00 був виконаний гімн України. Вчителями школи було проведено тематичні уроки та заходи присвячені єднанню , відбувся перегляд українських патріотичних фільмів.

Grigore Vieru - steaua și lumina demnității sale
Omagierea poetului Grigore Vieru
Azi, 14 februarie, poetul Grigore Vieru ar fi împlinit 87 de ani de la naștere, dar s-au scurs deja 13 ani prin clepsidra timpului de la trecerea în eternitate a lui Grigore Vieru, poetul care a legănat copilaria câtorva generații, întărindu-le cu dragoste de mamă, neam și glia străbună. Elevii școlii noastre l-au omagiat pe bradul de la Pererâta Moldovei printr-o frumoasă manifestare literar-artistică, organizată de profesoara Valentina G. Plantus. Pe fundalul unei «Doine» au răsunat versurile lui Grigore Vieru ca un apel de dragostea pentru tot ce e frumos, începând cu iubirea față de mamă aduse în scenă de elevii clasei a 6-a A.
Moderatoarea Valentina Plantus, adjunct al directorului pentru munca educativă, a știut să ne emoționeze, purtându-ne imaginar prin viața și activitatea lui Grigore Vieru.
Omagiindu-l pe Grigore Vieru, toți vorbitorii au dat dovadă de pasiune și atașament față de creația sa nemuritoare.
Versurile lui Vieru vor dăinui atâta timp, cât va exista pe lume neamul românesc, deoarece poetul e mai puternic decât moartea, fiindcă are un grai dulce și mustos, o vatră străbună, care l-a încălzit și l-a primit întotdeauna cu brațele deschise, o dragoste curată ca apa cristalină a izvorului.

День Святого Валентина - це один з найбільш теплих, чуттєвих, ніжних і романтичних днів року.Стільки красивих легенд та історій пов'язано з цим святом, і це не дивно, адже це свято ніжності, любові та всіх закоханих. Для кожної людини цей день – особливий. Головне, щоб він був пронизаний щирістю почуттів і теплом люблячого серця.
В Опришенській ЗОШ І-ІІІ ст. були проведені багато загальношкільних заходів, присвячених Дню святого Валентина. Святково прикрашений хол школи, працювала «Пошта кохання» - кожен мав змогу опустити валентинку чи листа-привітання до яскравої скриньки.
Вихованки гуртка "Бісероплетіння" створили чудові листівки та різноманітні композиції з нагоди цього свята. Щиро вітаємо усіх з Днем Закоханих!

ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА
Свято, яке відзначають 14 лютого в багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні. Наш дитячий садочок не став винятком, і також взяв участь у святкуванні "Дня Святого Валентина".
День Святого Валентина з давніх - давен оповите різними таємницями і легендами його походження. Для нас - День всіх закоханих - це не тільки свято романтики, любові і ніжності, це привід сказати всім про те, як ми сильно їх любимо, навчити дітей доброті, подарувати коханим і дорогим людям подарунки: квіти, цукерки, повітряні кульки та особливі листівки - валентинки. А також ігри, пісні та виготовленні власноруч дітьми пряники-сердечка. Сьогодні ІІ середня група разом з вихователькою Косік Аліна -Марія Дмитрівна приготували солодкий подаруночок для батьків в формі сердечка.

8 лютого 2022 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.

29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Важливі акценти

Бій під Крутами став успішною оборонною операцією. Наступ переважаючих сил ворога було зупинено на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу.
Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
Незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії на початках силами добровольчих формувань.
Згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (завдяки Брестському договору) звільнили від більшовиків всю територію України.
Події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива.
Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому героїв Крут у публіцистиці часто називають “першими кіборгами”.
Історична довідка

Перша незалежність

У 1917 році постала Українська Центральна Рада, згодом була створена Українська Народна Республіка.

Прихід до влади у Росії більшовиків у листопаді 1917 року становив загрозу для України. Вони прагнули встановити контроль над Україною. У грудні більшовицький уряд Росії (Рада народних комісарів) направив ультиматум Українській Центральній Раді. У ньому йшлося про виконання таких умов: дозволити переміщення більшовицьких військ в Україні, не пропускати із фронту (Першої світової війни) на Дон антибільшовицькі сили і відмовитися від утворення окремого Українського фронту. Українці відхилили вимоги і звинуватили більшовицьку Росію у втручанні у внутрішні справи України та розпалюванні ворожнечі. Раднарком, своєю чергою, оголосив Центральну Раду “в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні”.

7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. У середині січня 1918-го вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.

Напередодні бою

Більшовицькі сили наступали на Київ з двох напрямків. Загін під командуванням Михайла Муравйова просувався Полтавщиною, в той час як на Чернігівщині діяв 1-й Мінський революційний загін на чолі з Рейнгольдом Берзіним. Вважаючи полтавський напрямок найбільш загрозливим, українське командування спрямувало туди найбоєздатніші частини, зокрема, Січових стрільців та Гайдамацький кіш Слобідської України.

Всупереч розрахункам, основні сили загону Муравйова вирушили на з'єднання з Мінським революційним загоном. 28 січня вони заволоділи ключовим пунктом української оборони на Чернігівщині – станцією Бахмач. Здавалося, більше нічого не завадить більшовицькому наступу на Київ.

На підступах до столиці Муравйов закликав: “Наше бойове завдання – взяти Київ... Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо".

Проте вже наступного дня на станції Крути їхній наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – курсанти Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького сотника Аверкія Гончаренка та добровольці Помічного студентського куреня Січових стрільців (18-20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина.

Перші кіборги

29 січня 1918 року в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв при 16 кулеметах та з однією гарматою на залiзничнiй платформi. У росіян була десятикратна перевага в живій силі, мали бронепотяг та артилерію.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму бійців українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, – заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Полонених катували, а потім стратили. Згодом частину героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70–100 осіб.

Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв.

Брестський мирний договір

Затримавши ворога на чотири дні, українські війська дали змогу уряду укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Перемовини закінчилися 9 лютого 1918 року підписанням Брестського мирного договору. Він визначав:

визнання Четверним союзом самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин;
перехід Холмщини та Підляшшя до складу України; Східна Галичина та Буковина мали бути виділені в окремий коронний край Австро-Угорщини;
кордон із Польщею, що мав бути визначений комісією “на основі етнографічних відносин і бажань людности”;
відмову сторін від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною;
обмін військовополоненими та встановлення дипломатичних відносин;
постачання УНР іншій стороні до 31 липня 1918 року 60 мільйонів пудів хліба, 2750 тисяч пудів м’яса, іншу сільгосппродукцію та промислову сировину.
Тим часом 4 лютого 1918 року більшовицькі війська Михайла Муравйова підійшли до Києва. Під гуркіт гармат Центральна Рада приймала найрадикальніші закони – про ліквідацію права власності на землю та демобілізацію.

Через два дні почався масований артилерійський обстріл, ще через 3 дні муравйовці ввірвалися в місто. Розгорнулося мародерство і полювання на українських чиновників, офіцерів, усіх “підозрілих”. Жертвами “червоного терору” стали декілька тисяч киян. Вже наприкінці лютого 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ українці почали звільнення України від більшовиків. У квітні було звільнено майже всю Україну.

Бій під Крутами став боєм за майбутнє України.

День Соборності і Свободи України – загальнодержавне свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Урочиста подія відбулася в 1919 році в історичному серці України – місті Києві, під урочисті дзвони нашої загальнонаціональної святині Собору Святої Софії, цього найдавнішого християнського храму Східної Європи, що став символом омріяної віком української державності. Отож, недарма наша свята Софія сьогодні очолює список об’єктів всесвітньої історичної спадщини ЮНЕСКО від України.
З нагоди цього визначного дня в Опришенській ЗОШ І-ІІІ ст. відбувся онлайн захід під назвою «День Соборності і Свободи України» в якому брали участь учні нашої школи. Вони провели цікаву подорож сторінками історії України. Учні подивилися відеоматеріали про «живий ланцюжок» від Києва до Львова та про події, які відбулися у січні 1919 року.
Учні мали змогу заглибитись в історію України, яка передувала подіям 22 січня 1919 року. Ми згадали про М. Грушевського, уряди Скоропадського, В. Винниченка та С. Петлюри.
Цей день символізує єдність українських земель та народу України.
Єдність – це головна умова нашої сили та незалежності і сьогодні. І ми є свідками цього. Соборність і свобода були і залишаються наріжним каменем нашої національної ідеї.

Поетичний флешмоб єдності"Соборна.Вільна."
З днем Соборності, держава,
Будь багата, щира, жвава.
Хай народ тебе цінує,
Зберігає та шанує!
З величезним святом, люди,
Хай країна добра буде.
Мир панує та завзяття,
Хай цвіте країна, браття!