Новини

22 січня - особлива дата в історії України. У цей день ми відзначаємо два важливих свята - проголошення Української Народної Республіки та Акт Об'єднання українських земель. 106 років тому, 22 січня, українці проголосили незалежність своєї держави і створили Українську Народну Республіку, а рівно через рік відбувся Акт злуки УНР і ЗУНР.
День Соборності України - це свято на честь проголошення першої Незалежності та Акту Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

22 січня 1918 року незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а через рік, в 1919 році, в цей же день на Софійській площі у Києві відбулося офіційне об'єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Так вперше за багато століть історичні українські регіони об'єдналися в одну державу.

Головна традиція в День Соборності - це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об'єднання українських земель і державну єдність. Історія цієї традиції починається в 1990 році - тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. За різними оцінками, участь в акції взяли близько трьох мільйонів чоловік.

Відтоді це стало доброю традицією, яку щороку влаштовують у різних куточках України. У Києві 22 січня таким чином "з'єднують" два береги Дніпра - лівий і правий, символізуючи об'єднання Сходу і Заходу України.

La 21 ianuarie 2024 în incinta liceului N6”Alexandru cel Bun “din Cernăuți s-a desfășurat cea de-a 7 ediție a concursului literar-artistic “Dor de Eminescu “,organizat de Asociația Cadrelor Didactice de Etnie Română din Ucraina, președinta Lilia Govornean.
Printre cei mai talentați cunoscători ai poeziei eminesciene se numără și eleva clasei a 5-a de la Școala Medie de Cultură Generală de gradul I-III Oprișeni,comuna Adâncata ,
Bezușco Patrisia care a ocupat locul -II,recitând poezia “Povestea Codrului”de Mihai Eminescu,îndrumată de profesoara de limbă și literatură română Maria Tomniuc,care a fost menționată cu Diplomă din partea Departamentului Învățământului și Științei al Administrației Regionale de stat din Cernăuți și diploma de merit din partea ACDERU.
Sincere mulțumiri tuturor participanților și succese pe viitor.

,,Pururi sub raza vie a Luceafãrului’’

,,Eminescu este o icoanã în sufletul fiecãrui român.Cu ea pãsim în lumea de azi.E cea mai frumoasã mostenire pe care am putea s-o lãsãm celor de mâine…’’
Mircea Motrici
Astãzi,15 ianuarie se împlinesc 174 de ani de la nasterea poetului national al românilor Mihai Eminescu.Cu acest prilej românii de pretutindeni îl omagiazã pe poetul nepereche prin organizarea multiplelor manifestãri cultural-literale.

Tot mai aproape si mai aproape trãieste de noi geniul Eminescian.În fiecare an,în miez de ghenar,,iarãsi si iar’’steaua Sa se aprinde mai puternic si mai strãlucitoare.

Mihai Eminescu este figura marelui creator de frumos.Ori cum s-ar schimba vremurile-Marele Eminescu va rãmâne de-a pururea Steaua cãlãuzotoare,leagãnul,speranta si mândria tuturor consingenilor sãi din Bucovina,deoarece anume pe bolta acestei guri de rai a rãsãrit si a strãlucit geniul Luceafãrului poeziei si spiritualitãtii noastre.

El este poetul care a depãsit toate hotarilesi limitele,creând o operã extrem de actualã în societatea în care trãim.M.Eminescu a deschis noi raze de luminã si sperantã în sufletele tuturor celor care i-au citit creatia.

Citind poeziile lui Eminescu pãtrundem în lumea curatã a liricii intime eminesciene si simtim acea adiere a dragostei curate ca apa izvorului si seninã ca albastrul cerului.

El trãieste pretutindeni prin noi,creatiile sale sunt rostite de glasurile noastre,dar spiritul sãu este prezent în mijlocul nostru.De aceea oamenii de creatie i-au nemurit chipul în mii de pagini,în romante,în metal si în marmirã,în lemn si în însigne…Fiindcã fãrã Eminescu am putea fi saraci.Eminescu este un simbol al frumusetii,un ideal,o voce care ni se adreseazã nouã,poezia lui fiind vocea care face sã trezeascã în inimile noastre emotii vise si nãzuinte.

Eminescu este poetul nostru iubit,al milioanelor de români din lumea întreagã.

На календарі вівторок,18 січня. Сьогодні святкують Міжнародний день СНІГОВИКА.
Ця дата обрана не випадково, оскільки «одиниця» і «вісімка» є подібними до форми сніговика. Свято було засноване в 2010 році.
А ось християнська легенда говорить про те, що сніговики – це янголи, а сніг – дар з неба. І наші улюблені зимові герої ніби здатні передати Богові прохання людей. Тому, коли зі снігу ліпили маленького сніговичка, йому шепотіли свої сокровенні бажання.
Сніговички хоча й паперові, але зроблені з любов‘ю. Тому бажання всі неодмінно збудуться…))))

„ Eminescu rămâne pentru totdeauna unul dintre maeștrii cuvântului poetic profund inspirat .”
G. Ungaretti
Emoții , gânduri , mister , întrebare , armonie ,destin , poezie ...
„ Miez de ghenar ” când încă „ aeru – i dalb de colinde”
ne – am adunat imaginar la geamuri de suflete pentru a încerca a desprinde din vreme o dulce clipă de „ a fost odată”. Deoarece mai există misterul poeziei eminesciene.
O manifestare ce ne - a unit sub semnul artei , încercând a despleti esența vieții prin poezie și frumos . Glasurile elevilor au vibrat în amintirea Poetului nepereche .
Micii , dar talentații actori au dat glas la nemuritoarele poezii eminesciene : ,, Ce te legeni ...", Povestea codrului " , ,, Fiind băiet " , ,, Revedere ", ,, Peste vârfuri " , ,, Lacul " , ,, La moartea lui Aron Pumnul " , ,, O, mamă ..." ,
Prin astfel de activități extrașcolare dorim ca activitatea noastră să reprezinte o necontenită căutare a frumosului artistic .
Ana Stelimah , Maria Tomniuc
profesoare la ȘM Oprișeni

E veşnic tânăr, e Luceafăr
Menit să ardă colo sus!
Izvor al poeziei
Natura a iubit-o de nespus!
El a venit ca să vorbească cu pădurea ,
S -asculte glasul ei fermecător
Ca un Călin din basme pribegit-a-n lume.
Urcând spre cer şi devenind nemuritor!

,, Geniul nu are vârstă ,"
vorba veritabilului poet şi prozator Geo Bogza. Această expresie i se poate atribui şi lui Mihai Eminescu.
Ca poet, afirmându-se la vârsta de 16 ani, Luceafărul poeziei noastre româneşti ne veghează şi astăzi, fiind cea mai luminoasă stea din Univers, care, totuşi , rămâne pentru noi, prin poeziile şi creațiile sale filosofico - romantice şi spirituale.
Cortina eminesciană trece cu mult peste creația de la vremea respectivă, dând aer romantic literaturii şi culturii româneşti pe care îl păstrează şi în zilele noastre, arătând excepţionala făptură spirituală a Poetului Național Român.
Folosindu - mă de admiraţie , îmi permit să susțin părerea dramaturgului Ion Luca Caragiale față de Eminescu, acea dreptate a stimabilului domn al teatrului românesc : ,, Acesta este un om al culturii, cu graţie şi talent adunate într-o frunte înaltă, nişte ochi mari ca bobul de mindal şi cu o voce splendidă ca murmurul de izvor."
Oamenii care i-au citit măcar o dată creația susţin că ,, acest om este floarea plină de dulceață a spiritualității noastre."
Prin urmare, lui Eminescu i-a fost atribuit titlul de ,, poet îndrăgostit." Dar oare care poet nu s-a îndrăgostit vreodată de natură, de spațiu, de stele, de universul întreg, cu toate farmecele lui plutitoare în negura purpurie a cerului nocturn, pe care stele zugrăvesc desene de azur cu raze albe?!
Şi, totuşi, îmi permit să subliniez deschiderea profundă a sufletului său prin talentul înnăscut de a fi poet şi de a atrage prin creaţia sa sufletul cititorului, iar prin farmecul cronicilor sale - mândria poporului român.
lată că astăzi, după aproape un secol şi jumătate de la dispariția marelui poet, fiecare român , unde nu l-ar fi aruncat soarta , îi poartă numele în adâncul sufletului, cu mândrie, alături de Drapelul tricolor al Țării sale.
Astăzi menționează fiecare critic literar că , după trecerea timpului speranța nu se stinge, căci acesta este Eminescu şi sufletul poporului român...

Astăzi municipiul Botoșani a găzduit un adevărat regal de datini și obiceiuri de iarnă.
La cea de a 48-a ediție a Festivalului "Din străbuni, din oameni buni", la invitația Centrului Județean pentru Conservarea și Promovarea culturii tradiționale Botoșani și a renumitei interprete de muzică populară Iustina Irimia, a participat cu mult succes și ansamblul folcloric "Tălăncuța" a scolii medii Oprișeni, regiunea Cernăuți.
Evenimentul a debutat cu parada a 36 de formații. A început cu o defilare deosebită a costumelor populare, a personajelor, specifice sărbătorilor de iarnă. Apoi a urmat spectacolul, aplaudat de un număr foarte mare de spectatori. Zona Palatului Administrativ a fost luată cu asalt de mii de botoșăneni, care ne-au primit cu multă căldură și cadouri frumoase.
Mulțumim tuturor organizatorilor pentru această minunată manifestare, iar Festivalului îi dorim ani mulți de viață și mult-mult succes!

Здавна існувала у нашого народу чудова традиція - вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народі: його мову, пісню, історію...
Вечорниці - одна з форм осінньо - зимових вечірніх розваг, що відбувались у хаті.
Гарно на вечорницях. Дійсно є гарно, весело цікаво.
Шкода, що останнім часом цей старий обряд (звичаї) залишається в минулому.
Колись давно в наших селах проводились вечорниці. В одній хаті збирались більше людей різного віку, зібралися сусіди, родичі, куми, щоб допомогти господарям хати перебити кукурузку, прясти, вишивати, мастити глиною стіни в хаті, та для іншої роботи. Вечорниці мали ще й інше значення. В одній хаті збиралися молоді дівчата, молодиці які приходили із своєю роботою: вишивали, в'язали, пряли, дерли пар'я на подушки. Хлопці та молоді чоловіки плели корзини з вербових гілок, капелюшки з ячмінної соломи , кожен займався своє роботою, виготовляли речі, які були необхідні в господарстві. Вечорниці тривали приблизно з 7 до 11 годин, на них молодь багато чого навчалася.
Андріївські вечорниці були особоивими. Це веселе і колоритне дійство, жарти і сміх, який охоплює не тільки молодь, а й усіх. Збитки - жертви, пустощі здебільшого хлопців, які дозволялись тільки в Андріївську ніч.
Дуже багато приємного і повчального можна було побачити на вечорницях, і дуже добре зберігати ці традиції, тому що хтож знає своє минуле, не може пережити майбутнє. Завдяки минулому, люди зберегли мову і культуру нашого народу і дійшли до того, якими є ми сьогодні.
Учням дуже сподобались проведені вечорниці, де вони самі брали участь і артистично виконували ролі, отримали задоволення від красивого румунського звичаю, захопились подальшим вивченням наших звичаїв, всі були в захваті, їм сподобався артистизм дітей, їх талант, а також вони відчули красу звичаїв рідного народу.

"Українська хустка у своїй еволюції пройшла етапи розвитку. Починалося все з намітки – рушникоподібний головний убір, обов’язковий для носіння заміжньою жінкою".
Хустки були повсякденні й святкові, літні й зимові, великі та малі.

"Їх носили в принципі й дівчата, і жінки, але дівчата могли носити й віночки, і ходити простоволосими, як кажуть. А от вже заміжня жінка на другий день весілля покривала голову і вважалося вже непристойним ходити без хустки".
Залежно від регіону жінки використовували різні способи зав’язування. Це — традиційний — зав’язати хустку одним краєм.
Нині українська хустка – це не тільки головний убір чи жіночий аксесуар, вважає етнологиня. Це — культурна спадщина України.

Anul 2023care se încheie a fost și anul Ciprian Porumbescu:s-au împlinit 170 de ani de la nașterea ilustrului compozitor si140 de ani de la trecerea lui în nemurire. In afara de aceasta s-au împlinit și 200 de ani de la nastera tatălui său,scriitorului și slujitorului Iraclie Porumbescu,numit și "Creanga a Bucovinei".Acest preot a fost numit unul dintre clericii patrioți ai Bucovinei,avea multa dragoste pentru frumos,zăbavă cu cartea,dar mai ales iubea Biserica neamului său.Autorul nemuritoarei "Balade" a fost omagiat la Romania,precum și la Cernauti-orasul tinereții sale.
Profesorii și elevii scolii noastre au participat la conferința pe tema:"Ciprian Porumbescu -inaintas de seamă al muzicii romanesti'.
Elevii au pregătit comunicări despre viața și activitatea celebrului compozitor bucovinean și a tatălui său Iraclie Porumbescu.Au vizionat filmul biografic"Ciprian Porumbescu" in regia și scenariul lui GheorgheVitanidis,producție a Studioului de cinematografie Bucu-
resti ce prezintă ultimii doisprezece ani din scurta viața a compozitorului.Povestea urmărește dragostea pentru Berts, anii de studiu la Facultatea de Teologie de la Cernăuți unde Ciprian Porumbescu (Vlad Rădescu) ,sifostii săi colegi fondează "Arboroasa")-prima societate academică dinBicovina. Compozitor,violonist,teolog și mare preot,Ciprian Porumbescu rămâne în istoria muzicii românești pentru muzicalitatea aparte lucrarolor sale ce au ca teme folclorul autentic romanesc, precum și tematici patriotice.
A inceput studiul muzicii la Suceava si Cernauti.Dupa ce a învățat în capitala Bucovinei,orasul Cernauti,a studiat la Viena, unde a frecventat cursurile unui alt bucovineanEusebie Mandicevschi.Se întoarce din nou la Cernauti pentru a învăța teologia ortodoxă.A iubit nespus de mult Bucovina si Cernautul. A fost unul dintre cei mai faimoși compozitori pe vremea sa.De la el ne-a rămas peste 250 de compoziții muzicale,printre care cinci liturghii,peste o sută de compoziții laice pentru cor,pian,vioară și flaut.Printre cele mai populare lucrări sunt:"Balada pentu vioară și orchestră",opereta"Crai nou".
Vioară i-a fost lui Porumbescu glasul inimii și sufletului său și prin cântul ei el și-a revărsat dragostea lui nețărmurită pentru neamul românesc.

6 грудня в Україні відзначають День Збройних Сил — свято, яке від часу його заснування тридцятиліття тому завжди зустрічали з гордістю та пошаною.

Особливого значення День Збройних Сил України набув від 2014 року, після початку збройної російської агресії проти українського народу та держави. Тоді воїни Збройних Сил України з честю виконали своє призначення, зупинивши підступного ворога на сході країни.

Воістину загальнонаціональним це свято стало після початку широкомасштабного нападу російської федерації на Україну. Сьогодні ми вдруге відзначаємо День Збройних Сил України в умовах великої війни за державний суверенітет і незалежність України, за право українського народу на вільне життя у вільній країні.

Збройні Сили — це міцний щит і разючий меч України. Мужні воїни української армії, найкращі сини і дочки українського народу, твердо тримають ворожий удар і безжально б’ють ворога, неухильно наближаючи перемогу.

СНІД - хвороба, яка забирає щороку безліч життів. Боротьба з цією страшною чумою ХХІ століття ведеться в Україні на усіх рівнях. І школа займає тут далеко не останнє місце, адже саме у школі формується й розвивається особистість учня.
Соціальним педагогом Краучук Стеллою Георгіївною було проведений виховний захід для учнів 8- их класів ,були прочитанні лекції щодо формування здорового способу життя та профілактики соціально – небезпечних хвороб «Чума ХХІ століття».Було проведено анкетування з метою з’ясування знань про ВІЛ/СНІД.
Учні мали можливість дізнатися про факти поширення ВІЛ-інфекції та шляхи передачі, про наслідки жахливої хвороби – СНІД.
Тож, проведення подібних заходів допоможе учням захистити самих себе, адже найкращий захист – це поінформованість. Бережіть себе і будьте здорові!

Сьогодні, 27 листопада відзначаємо 160-річчя з дня народження нашої славетної землячки, видатної української письменниці Ольги Юліанівни Кобилянської.

Її називали гірською орлицею за горде серце, пишною трояндою в саду української літератури - за яскраву метафоричність бачення. Себе ж вона називала скромно і просто - «робітницею свого народу».

Восьмикласники познайомилися з родиною письменниці, з самою Ольгою Кобилянською, роль якої зіграла одинадцятикласниця Марія Гоян. Учень 9 класу, Костюк Дмитро зачитав вірш-звертання до письменниці. Ведучі ознайомили присутніх з її творчістю.
Світ Ольги Кобилянської неосяжний. З-під її пера виходять у світ різні твори. Вона жертвує собою, своєю працею для просвітлення, піднесення, зростання рідного народу, в ім"я національної ідеї.

27 листопада - 205 років від дня народження румунського філолога, педагога письменника Арона Пумнула

Cea mai mare greutate a anilor 1932-1933 a fost Holodomorul ,acesta e numele dat foametei.
Holodomorul anilor 1932-1933 nu a fost rezultatul secetei sau un dezastru natural,dar s-a întâmplat din cauza acțiunilor planificate ale autorităților sovietice.
Drept urmare,milioane de oameni au murit, și-au pierdut familiile neavând posibilitate pentru un mod obișnuit de viață.
Holodomorul este recunoscut în țara noastră ca genocid asupra poporului ucrainean, o crimă care urmărea distrugerea completă a anumitor grupuri de populație.

21 листопада Україна відзначає 10-річницю початку Євромайдану та Революції Гідності, які змінили хід історії країни і усього світу.
Метою виховної години є розширити поняття про єдність, незалежність і суверенність нашої держави, розвивати в учнів бажання брати посильну участь у розбудові та зміцненні єдності нашої держави, наполеглево вчитись, щоб принести якомога більше користі рідній Україні, формувати в учнів активну громадянську позицію щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів, виховувати патріотичні почуття, гордість за свою Батьківщину - Україну.

Сьогодні, учні 10-11-х класів разом з вчителької правознавства Торончук Г.В. провели тренінг на тему "Щаслива дитина-успішна країна".

Сьогодні 16 листопада в нашій
школі відбувся міжнародний день толерантності.Соціальним педагогом була здійснена робота спрямована на гуманізацію стосунків між учнями, формування позитивних навичок співіснування у колективі, виховання чуйного ставлення до людей. Учні 5 класу на листочки писали якості толерантної людини, які допомагають їм спілкуватися з іншими. Згодом дані листочки прикріплювали на «Дерево Толерантності».Зробили "Квітку толерантності",написали ряд висловлювань.Виконали завдання : гра ,,Асоціативний ряд". Краучук Стелла Г. демонструвала дослід як наочний приклад впливу поганих, необдуманих слів на людину. Сьогоднішній день був направлений на поглиблення знань учнів про поняття «толерантність», розумінню толерантності як одного із найнеобхідніших принципів людського буття, вміння виявляти толерантність до думок, поглядів, поведінки інших людей, набуття навичок толерантної поведінки і вмінь висловлювати власну думку та власну позицію, розвитку комунікативної культури спілкування і взаєморозуміння, виховування почуттів поваги один до одного. День був цікавим та насичений подіями.

Сьогодні у Глибоцький ДЮСШ відбулися змагання з настільного тенісу серед учнів Глибоцької ТГ. Наші учні Костюк Каталін, Бірев Максим, Зелінська Віка, Стоколос Ана-Марія першу гру зіграли з Глибоцьким ліцей та виграли 4:0, другу гру зіграли зі Стерчеська ЗОШ де виграли з рахунком 3:1. Третю гру зіграли з Димківським НВК де наша команда здобула перемогу 4:0. Вітаю наших учнів з перемогою.
У п'ятницю наша школа буде захищати Глибоцьку ТГ на обласних змаганнях.